Людина стала гірше сприймати небезпеку!

Друзі, хочу поділитися з Вами думками на тему як уберегти себе, своїх близьких та рідних від проблем, з якими ми щодня стикаємось на наших дорогах. ⠀

Мій водійський стаж 46 років, автоспортивний стаж 44 роки.

Мій перший автомобіль москвич 412, кольори – корида. Машина, на якій не було ні АБС, ні ЄСП. Було кермо, газ, гальмо та зчеплення. Передні та задні гальма барабанного типу. На той час це був крутий автомобіль та це був 1974 рік.

Весь автомобільний парк легкових та вантажних автомобілів у ті роки був максимально простим за конструкцією.

Тоді я жив в аеропорту, навчався у ХАДІ. Не завжди, але частенько їздив до інституту машиною проспектом Гагаріна. Я можу порівняти, які автомобілі були в 70-х і які зараз, який трафік був раніше і який зараз.

Як масштабно еволюціонували автомобілі, дороги, дорожня інфраструктура, а людина у фізіологічному плані якою була у 70-х такою і залишилася нині. Він не став краще бачити чи чути.

Навпаки, ЛЮДИНА СТАЛА ГІРШЕ Сприймати небезпеку! У людині зникло почуття сприйняття небезпеки, природне почуття! Комфортні автомобілі, багато аербегів, усілякі системи безпеки розслабили людину. І це одна з найголовніших причин усіх проблем на дорогах: Людина не сприймає процес пересування автомобілем дорогами як небезпека, для багатьох це легка прогулянка на якій можна говорити по телефону, відволікатися на перегляд реклами вздовж доріг, захоплено розмовляти з попутником.

Потрібно привчити себе, навчити своїх рідних одному головному правилу: дорого – це небезпека, Дорога – це мінне поле, яким пересуваються максимально зосереджено і уважно, і розуміти, що небезпека є, ти її не бачиш, а вона є!